Перевести страницу

Я і моє ставлення до грошей

Я і моє ставлення до грошей
Гроші правлять світом? Чи тут, скоріше за все, треба було поставити знак оклику, а не знак питання. Куди ж без них, що без них можна зробити, на що бути здатним, як без них здійснювати свої плани і мрії? Я от хотіла зараз починати звинувачувати теперішній світ, наше суспільство, чи країну зокрема у цій проблемі. Але ж я належу до цього суспільства, живу в своїй країні і є частинкою цього світу, отже теж маю відношення до існування проблем. А звинувачувати себе не хочеться ні у чому, так як і інших, звичайних, простих людей. Люди просто звикли надавати великого значення грошам.

Оноре де Бальзак «Гобсек»
-«Золото — ось духовна сутність теперішнього суспільства»
«Ну, а щодо звичаїв, — зазначає Гобсек, — то люди скрізь однакові: повсюди точиться боротьба між бідними та багатими, повсюди вона неминуча».
Усвідомивши цей принцип, Гобсек підкорює своє життя служінню золоту, запроваджує цілу систему самовиховання і в такий спосіб стає одним із справжніх володарів Парижа. З височини відкритого ним філософського принципу він спокійно і з насолодою споглядає усе розмаїття театру життя: «Так от, усі людські пристрасті, розпалені зіткненням інтересів у вашому нинішньому суспільстві, проходять переді мною, і я влаштовую їх огляд, а сам живу спокійно. Тобто вашу наукову допитливість, своєрідну боротьбу, в якій людина завжди зазнає поразки, я замінюю вивченням усіх потаємних пружин, що рухають людством. Одне слово, я володію світом, не стомлюючи себе, а світ не має наді мною ніякої влади».
Він не відає жалю до інших: «Якщо людяність, спілкування з ближніми вважати релігією, то Гобсек у цьому відношенні був атеїстом». Бальзак знаходить жахливі, навіть жорстокі порівняння, аби змалювати поводження лихваря зі своїми жертвами: «Вони іноді обурювались, кричали в нестямі, а тоді раптом западала мертва тиша, наче в кухні, коли там ріжуть качку».

Читать полностью: http://tvori.com.ua/moye-stavlennya-do-sliv-gobseka-zoloto-os-duxovna-sutnist-teperishnogo-suspilstva/#ixzz3RWAFfACV



Проблема у одних, коли їх статки невеликі, і вони багато чого не можуть собі дозволити. Проблема в інших, коли вони мають стільки, скільки б задовольнило першу групу, але їм це здається замало, і вони намагаються отримувати більше. Є ще такі, які мають мільйони, мільярди, але бояться їх втратити, тому трусяться над своїм багатством, переживають, ховають, брешуть. Та й ще безліч варіантів можна привести. Суть в тому, що і наявність і відсутність грошей можна назвати проблемою. Тішить те, що проблемою їх можна тільки назвати, а можна і не називати. Тут, як завжди, все залежить від нашого відношення і від нашого вибору. Наш світ неідеальний, але він ніколи і не був ідеальний, ніколи і не буде. Тому треба перестати всю вину перекладати на умови життя, на оточення, на ситуації, які складаються, і почати просто жити. Перестати створювати собі проблеми з нічого, і надавати важливості тим речам, які насправді неважливі.


Яку цінність мають паперові гроші? Жодної. І це я кажу, незважаючи на свою економічну освіту. А може завдяки їй. Внутрішню цінність мають тільки дорогоцінні метали, тобто золото і срібло. А папірець сам по собі ніякої ваги не має. І це ми самі надаємо папірчикам таку силу. Також таку цінність підтримає держава на рівні законів( Крим Кодекс про підробку і т п)
А що б можна було зробити з цими грошима, якби ми опинилися наприклад на безлюдному острові? Там і мільйон доларів би не пригодився, ну хіба що використовували б його не за призначенням.:)

Вправа: Безлюдний острів(суттність у переліку професій та р-ру «оплати» найбільш затребуваним спеціалістам, аукціон.


Тому треба цінувати не гроші, а те що ми можемо отримувати в обмін на них, та швидкість, з якою ми маємо це отримувати. І щастя буде не в тому, що у нас в банці, чи під подушкою лежить велика сума, а в тому, яку радість собі і іншим ми можемо принести, витрачаючи їх. Ну звичайно не тринькати не усвідомлено і на все підряд, а знаходити їм корисне призначення. І хай вони собі крутяться, переходять з рук в руки, циркулюють по всім каналам.


Ми цінуємо свою зарплату, яку заробили чесним трудом. І тому інколи буває важко наважитися поміняти грошовий еквівалент на щось інше. Але й цього не потрібно робити. Гроші потрібно витрачати з легкою душею, відпускати їх, і не шкодувати за ними. Тоді вони будуть готові повертатися до нас знову і знову. Менше зациклюватися на них, менше думати про них. У світі є скільки речей, про які можна говорити і думати, окрім грошей.


Я звичайно хочу отримувати більшу зарплату, виграти в лотерею, чи ще якимось чином примножити багатство. Але коли я уявляю свої майбутнє, то бачу там особняк машину, різноманітні речі, я подорожую по унікальних місцях, відпочиваю, і гроші для мене не мають значення. Мені неважливо, яку зарплату отримують мої друзі, чи знайомі. Відсутність чи наявність у когось грошей не змінює моє відношення до них. Гроші служать тільки механізмом отримання бажаного, перехідною ланкою між задумом і реальним здійсненням.


Кажуть, що все можна купити за гроші. Але знову мене тішить слово кажуть.) Я маю право сказати, що не все можна купити. Не можна купити щиру дружбу, любов, кохання, щастя, віру, повагу, здоров’я, людяність, добро, радість і сміх. Ну список можна продовжувати ще дуже довго. Але тільки коли йдеться про щире, чисте вираження речей. Адже дехто намагається купувати-продавати любов наприклад. Але знову згадаю, що вони роблять такий вибір. І це не означає, що всі мають так робити, чи що з цього щось вийде.


Ну ще можна зі мною не погодитися, і сказати, що за гроші можна купити здоров’я. Але його можна тільки покращити, підлікувати хворобу, і то не завжди. Домовитися зі смертю за допомогою грошей ще нікому не вдавалося.


Радість і щастя більшості людей теж приносять зовсім інші речі, а не гроші. От наприклад від чого можуть почуватися щасливими маленькі діти? Не думаю що хтось відповість, що вони радіють банкнотам на день народження, замість подарунків. А ми всі колись були дітьми, то чому в нас мали змінитися установки щодо щастя і радості? Я думаю, що все залишилося таким як було, принаймні в нашій душі і серці.


Ще згадалася мені пісня Скрябіна «Старі фотографії», а точніше рядочок з неї, де співається : «за гроші не купити тільки час». От і час можна додати до мого списку важливих речей. І хоч виходить майже парадокс, тому що зарплату ми отримуємо за відпрацьовані години, а сам час за ніякі гроші не купиш.


Що робити коли хочеться піти на концерт улюбленої групи, поїхати закордон, записатися на курси іноземних мов, подивитися гарний фільм в кінотеатрі, чи просто посидіти з друзями в кафе, а грошей на все це нема? Тоді напевно і гривневі папірчики починають набувати сили. Але що якщо подивитися з іншого боку на все це? Якби були гроші, але не було б друзів, з якими би хотілося бачитися і спілкуватися, не було б бажання слухати гарну музику, співчувати героям фільму, чи не відчувалася б радість від краси нашої природи і світу. То що б тоді кожен вибрав? Гроші прийдуть і підуть, а все інше залишиться. І якщо мрія і бажання буде достатньо сильне і заслужене, то метод його здійснення знайдеться. І це будуть необов’язково гроші.


Якби всі зменшили свої запити важливості грошей, то можливо стало б простіше і легше жити. Але можна робити це і безпосередньо для себе, не чекаючи поки світ зміниться, а змінювати його в середині себе. Ми живемо в тому світі, який самі собі створюємо. І бачимо все навколо таким, яким дозволяємо собі бачити. Тому інколи можна закрити на секунду очі, зупинитися і зачекати поки все знову не стане красивим і кольоровим, таким як ми собі уявимо. І гроші нам не поможуть розмалювати сірий світ навколо яскравими барвами. А ми це можемо зробити без них.


Без грошей важко добитися популярності, слави, чи успіху. Але коли є талант, і коли він не обмежується, то він проявиться. Справжнім талантом можна ділитися з людьми безкоштовно, і не хотіти нічого взамін. Просто вірити і надіятися. І ніколи не здаватися і не складати руки. Жити не заради грошей, а заради життя. Воно одне, і ніколи не повториться. Треба цінувати кожну миттєвість, кожен день, який приносить нам позитив і щастя.


Коли я буду старенькою і згадуватиму своє прожити життя, то сподіваюся що останньою річчю, за яку я дякуватиму богу будуть гроші. А на першому плані будуть сім’я, батьки, діти, друзі, маленькі і великі досягнення і все, що має та складає мою внутрішню цінність.


Але я зовсім не проти мати в своєму розпорядженні кругленьку суму грошей. Мені буде приємно витратити її на себе і близьких, використати на добро і всякі дрібнички. Але якщо її і не буде, я не стану від цього менш щасливою. А там вже хай доля вирішує, чи заслуговую я все це мати чи ні, і яким чином я можу отримати бажане.


Гроші правлять світом? Зараз цю фразу хочеться написати маленьким шрифтом. Або дати на неї відповідь великими буквами –НІ!

Висновки:
-гроші це Ідея.
-гроші це Засіб
-гроші мають видозмінюватись, рухатись
-гроші як інвестиція або скарб, що краще
-гроші як результат дисципліни( виконав план або не виконав, досяг результату або ні, чи був такий результат відповідним до власних бажань чи ні)
-гроші і самоцінність, хто головний вирішуємо самі.

Перехід до теми “розуміння бюджету»
"Мечты − это главное в твоей жизни! Мечты профессионально превращай в бизнес-программы и реализуй их на полный результат! Каждая, профессионально разработанная программа, должна содержать весь расчёт до самого полного желаемого результата. Только так и сбываются мечты!", – говорил Джон Рокфеллер.

Нет комментариев

Добавить комментарий